постоялий
[postojɑlɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який довгий час перебуває, живе або знаходиться в певному місці, стані; постійний, осілий.
-
Який існує, триває протягом довгого часу; давній, закоренілий.
-
(У словосполученні) Постоялий двір — застаріла назва готелю або невеликої приватної господи, де зупинялися на відпочинок подорожні, мандрівники та їхні коні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. постоялий, р. постоялого, д. постоялому, з. постоялого, о. постоялим, м. постоялім