постоялий

1. Який довгий час перебуває, живе або знаходиться в певному місці, стані; постійний, осілий.

2. Який існує, триває протягом довгого часу; давній, закоренілий.

3. (У словосполученні) Постоялий двір — застаріла назва готелю або невеликої приватної господи, де зупинялися на відпочинок подорожні, мандрівники та їхні коні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |