1. Стосований до постояльця, властивий йому; призначений для постояльців.
2. Такий, що постійно десь живе або перебуває; мешканський.
постояльний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тут мало не кожен дім з заїздом, а постояльних дворів там і зазору нема, бо що заїзд, то й постояльний двір, а з заїздом, мовляв, мало не кожен дім. Кожен ряд домів там зветься перія: це поздовжня перія, то поперечна.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |