1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Волинській області, що належить до Турійської селищної громади.
2. Застаріле позначення людини, яка перебуває осторонь, далеко від чогось, або ж того, хто стоїть осторонь від певних подій, справ.
посторонок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В зелену ложку листка бере калина дощ, мов юшку, і п’є, і п’є, мов струмінь щастя жданий, мов бризки сім’я, мов росу цілющу, відкривши ягід гроно полум’яне, як віяло червонопере гроно, аж рветься дощ, як втятий посторонок, і вітер звільнений вирує колом. До чорних уст припавши спрагло, мов палиця, у смерч скрутився й коле обличчя наші, наче розкіш нагла.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Частина мови: іменник (однина) |