постільці

[postilʲt͡si] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (історичне) Представники давнього руського боярського роду, нащадки легендарного Радимла, що володіли землями на Волині та служили князям.

  2. (історичне) Назва одного з найстаріших українських козацько-старшинських, згодом — шляхетських родів, що походив від волинських бояр Постільців.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. постілька, р. постільки, д. постільці, з. постільку, о. постількою, м. постільці, к. постілько

Приклади з художньої літератури

  • Взувачки мала, постільці свинячі,
    щоб не шамтіло — шерстю догори.
    Трава ж м’якенька…
    Коли щось манячить
    од Чураїв, туди, в осокори.
    А вечір темний.
    — Ліна Костенко

Більше записів