Значення
-
У церковній архітектурі та іконописі — вертикальна дерев’яна балка або стовп, що є частиною іконостасу, між якими розміщуються ікони; також — вертикальна частина царських врат.
-
У будівництві та столярній справі — вертикальна несучої конструкція (стовп, брус), що підтримує перекриття, полиці, дах тощо; стійка, підпора.
-
Заст. або діал. Той, хто щось поставляє, постачає; постачальник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поставник, р. поставника, д. поставникові, з. поставник, о. поставником, м. поставникові, к. поставнику