1. Виконувати обов’язки старшини протягом певного часу; бути старшиною.
2. Перен., розм. Поводитися владно, наказово, намагаючись розпоряджатися кимсь; командувати.
постаршинувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови