постачений

1. (пасивний дієприкметник минулого часу від дієслова “постачити“) Такий, що отримав необхідне, забезпечений чимось у достатній кількості, снабжений.

2. (у спеціальних галузях) Обладнаний, укомплектований певними технічними засобами, механізмами або пристроями для виконання специфічних функцій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |