1. Спільне співання кількох осіб або хору; хоровий виконавчий колектив, що спеціалізується на виконанні духовної музики.
2. (заст.) Згода, єдність у думках, діях або почуттях; гармонія.
поспів
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коли Ярослав вернув ся з під Галича в Переяслав, і звідти вигнав його Всеволод Ольгович, засївши в Київі, — він поспів в Суздаль 22/ Звідси очевидно, що Ігоревичі мусїли сїсти в Галичинї не пізнїйше лїта 1206 р., а Романовичі мусїли утїкти з Галича в Володимир, випередивши похід, десь при кінцї весни найдальше.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Частина мови: іменник (однина) |