Словник Української Мови
Буква
1. Властивість дії або стану, що характеризується надмірною швидкістю виконання, без належної уваги до деталей, обережності або ретельності; квапливість, поспіх.
2. (у переносному значенні) Поспішна, необдумана дія або вчинок, що є наслідком такої квапливості.
Приклад 1:
Тлум-ки через поспішність накопичено так-сяк, незручно, і халабуди вже тут нема, а вітер як навмисне посилюється. Горобець хапливо вмощує свою родину, покрикує на мене, щоб йому допомогти пересувати тяжкі тлумки, і, коли я нагадую про свою хворобу, що не дозволяє мені двигатись, кидає оприскливо: — Всі мені тепер хворі… От справді хам!
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”