послужливість

[posluʒlɪʋistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням прикметникапослужливий“; схильність до надмірної уваги, готовності виконувати чиїсь доручення або бажання, часто з метою отримання вигоди або визнання.

  2. Поведінка або вчинки, що виражають таку схильність; заїкуватість, улесливість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. послужливість, р. послужливості, д. послужливості, з. послужливість, о. послужливістю, м. послужливості, к. послужливосте

Більше записів