1. Прислівник до слова “послушний“; так, що виражає послух, покірність, готовність виконувати чиїсь накази, вказівки або вимоги.
2. Переносно: так, що легко піддається впливу, керуванню або обробці; безперечно, без опору.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “послушний“; так, що виражає послух, покірність, готовність виконувати чиїсь накази, вказівки або вимоги.
2. Переносно: так, що легко піддається впливу, керуванню або обробці; безперечно, без опору.
Приклад 1:
Міша послушно кивнув, закрив тітрадь, а карандаші засунув у нагрудний карман. — Мені не терпиться сиграть із кимось, — рішуче заявив юнєц.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”