Словник Української Мови
Буква
1. (у християнстві) Період випробування та духовної підготовки в монастирі перед прийняттям чернечих обітів, коли майбутній монах чи черниця виховують покору, смирення та слухняність.
2. (заст., рідк.) Стан або якість бути слухняним, покірність; виконання наказів, доручень.
Приклад 1:
«Присягайте мені, — каже, — на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут!» Наустив вражий дід піхоту да хотів так придавити у Батурині старшину, щоб і не писнула. От як у нас тепер завелось!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”