послушенство

[posluʃɛnstʋo] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у християнстві) Період випробування та духовної підготовки в монастирі перед прийняттям чернечих обітів, коли майбутній монах чи черниця виховують покору, смирення та слухняність.

  2. (заст., рідк.) Стан або якість бути слухняним, покірність; виконання наказів, доручень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. послушенство, р. послушенства, д. послушенству, з. послушенство, о. послушенством, м. послушенстві, к. послушенство

Більше записів