послуховування

[posluxoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у лінгвістиці) Сприйняття мовлення на слух з метою розуміння його змісту; процес або дія за значенням дієслова “послуховувати“.

  2. (у педагогіці) Контрольна або навчальна процедура, під час якої особа виконує завдання на сприйняття та розуміння аудіозапису мовлення для перевірки навичок аудіювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. послуховування, р. послуховування, д. послуховуванню, з. послуховування, о. послуховуванням, м. послуховуванні, к. послуховування

Більше записів