Посліпуватість — властивість за значенням прикметника “посліпуватий“; стан, коли щось (перев. про очі) має ознаки посліплості, виглядає начебто посліпло.
посліпуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Посліпуватість — властивість за значенням прикметника “посліпуватий“; стан, коли щось (перев. про очі) має ознаки посліплості, виглядає начебто посліпло.
Відсутні