Древослів

Словник Української Мови

поскучати

[poskut͡ʃɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

Провести деякий час у стані нудьги, відчувати сум, тугу або брак інтересу до чогось; сумувати.
(розм.) Засумувати, почати скучати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поскучати, р. поскучатів, д. поскучатам, з. поскучати, о. поскучатами, м. поскучатах, к. поскучати

Більше записів