поскочуваний
[poskot͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Якість або стан, що набувається внаслідок дії дієслова «поскочувати» (рідко вживаного), тобто такого, що надав комусь, чомусь властивості скочуватися, зісковзувати або котитися вниз.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поскочуваний, р. поскочуваного, д. поскочуваному, з. поскочуваного, о. поскочуваним, м. поскочуванім