1. (рідк.) Завдати скалічення, спричинити каліцтво; покалічити.
2. (перен., рідк.) Сильно пошкодити, зіпсувати, деформувати.
поскалічувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (рідк.) Завдати скалічення, спричинити каліцтво; покалічити.
2. (перен., рідк.) Сильно пошкодити, зіпсувати, деформувати.
Відсутні