Словник Української Мови
Буква
1. Завдати каліцтва, серйозно пошкодити частини тіла, призвести до втрати працездатності або нормального функціонування органів.
2. Переносно: серйозно пошкодити, зіпсувати, спотворити, позбавити цілісності або гармонії (про предмети, явища, почуття тощо).
Приклад 1:
Вони накривають метеликів картузиками а чи долонями, обережно вибирають їх, щоб не покалічити, і радісно зносять їх у прекрасний, спеціально збудований пишний палац — з блакитного, червоного, жовтого, білого шкла, — збудований тут же недалеко в зеленій канаві, серед ромашок, калачиків, кульбаб та подорожника. То чудесний, дивний палац.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”