Словник Української Мови
Буква
1. Розкидати насіння по поверхні ґрунту або закласти його в землю для вирощування рослин.
2. Перен., книжн. Поширити, спричинити появу, викликати до життя якісь явища, почуття, ідеї (наприклад, посіяти сумнів, розбрат, тривогу).
3. Рідк. Завдати множинних ран пострілами з дробової зброї.
Приклад 1:
Відруховий протест проти найменших проявів національної нетерпимости, проповіді «чистоти раси», підступних намагань таких собі «професійних патріотів» вирахувати, зважити відсоток «ненашої» (передусім, звісно, єврейської) крові й саме на цій підставі посіяти сумнів, відштовхнути, звинуватити. Може, то озиваються в мені гени Коцюбинського — автора «Він іде» і «На камені» — або голос моїх предків по материнській лінії.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”