посідання

1. (діал.) Дія за значенням дієслова посідати; сидіння, перебування в сидячому положенні.

2. (діал.) Місце, де сидять; сидіння.

3. (діал., перен.) Місце проживання, перебування; оселя.

Приклади вживання

Приклад 1:
— спитав він стурбовано.Вона мовчала.— Може, в тебе щось сталося?Це «щось» в інтимній їхній мові означувало той ви­куп, що природа прагне стягти за посідання втіхи попри всі хитрощі користувачів.Вона підвела свій журний погляд.— Ми всі помрем? — спитала вона.— Звичайно, — відповів він полегшено.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: іменник (однина) |