Значення
-
(розм.) Швидко, спішно йти, пересуватися кудись; поспішати, пошкандибати.
-
(перен., розм.) Швидко зробити щось, часто неакуратно; поквапитися, попрацювати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я пошурую, ти пошуруєш, він пошурує, ми пошуруємо, ви пошуруєте, вони пошурують
Приклади з художньої літератури
-
— А в тому, що ви, панночко, мусите тут сьогодні добренько змити підлогу: бачите, яка брудна, та й того… вікно теж треба змити, і двері пошурувати варто, та й коридор, до сусідніх дверей. Я вже вам і води приніс, і щітку. Ось вже й поміч вам, хоч і не моє це діло.— Олена Теліга