поштиво БукваП 1. (діал.) Повільно, не поспішаючи, обережно (про спосіб дії). 2. (діал.) Тихо, без галасу (про спосіб дії або мовлення). Приклади вживання Приклад 1: У монастирі до Юрія всі ставилися поштиво. — Франко Іван, “Мойсей” Частина мови: прислівник () | ←поштиркатипоштивнітися→