1. Легко, поволі або нерішуче штрикати (робити штрихи) чимось гострим, зазвичай олівцем, ручкою тощо, на поверхні паперу або іншого матеріалу.
2. Перен., розм. Незначно, ледь помітно подряпати, пошкодити поверхню чогось гострим предметом.
поштрикати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Отож, як панти припсувались трохи, їх дутиме і вони репнуть, — тоді треба, як ковбасу, поштрикати їх голкою, щоб зійшла порча. Вони ж бач, повні крові, а кров псується швидко.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: дієслово () |