поштарка

1. Жінка, яка працює на пошті та займається доставкою кореспонденції, посилок, переказів одержувачам; листоноша жіночої статі.

2. Розмовна назва службового автомобіля (переважно мікроавтобуса) поштової служби, призначеного для перевезення пошти та поштарів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Пошта — пліткарка, сільська «поштарка». Правдатися — сперечатись.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |