1. Властивість або стан того, що пошматоване; роздробленість, розрізненість на окремі, часто незв’язані між собою частини.
2. (Перен.) Внутрішня роз’єднаність, відсутність цілісності, єдності (про суспільство, організацію, колектив тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан того, що пошматоване; роздробленість, розрізненість на окремі, часто незв’язані між собою частини.
2. (Перен.) Внутрішня роз’єднаність, відсутність цілісності, єдності (про суспільство, організацію, колектив тощо).
Відсутні