1. Тертя, шарканням очиститися від чого-небудь (наприклад, про обух сокири, що шаркаючи об дерево, позбавляється залиплого ґрунту).
2. Розм. Потроху, поступово стертися, зношуватися від шаркання, тертя.
Словник Української Мови
Буква
1. Тертя, шарканням очиститися від чого-небудь (наприклад, про обух сокири, що шаркаючи об дерево, позбавляється залиплого ґрунту).
2. Розм. Потроху, поступово стертися, зношуватися від шаркання, тертя.
Відсутні