1. Який має пошану, викликає повагу; шановний, поважний (про людину).
2. Який став об’єктом пошани, вшанування; ушанований.
3. Уживається як ввічливе звертання до чоловіка, зазвичай похилого віку, або в офіційному звертанні.
пошанований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |