посестра

1. Жінка, яка прийняла обітницю черниці в православній або греко-католицькій церкві, членка жіночої релігійної громади (монастиря); монахиня.

2. (переносно, заст., звертання) Сестра (у значенні близької, рідної людини або жінки одного з суспільними групою); також вживається як ласкаве або поважне звертання до жінки.

Приклади вживання

Приклад 1:
Їй присвячено його ґрунтовні праці: «Поема Лесі Українки „Віла-посестра” на тлі сербського та українського епосу», «Ів. Франко і Леся Українка», «Бояриня».
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |