порятівля

[porjɑtiʋljɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПОРЯТ І ВЛЯ , і, ж., розм. Те саме , що порят у нок . Ге-ге-ге!.. Коби був знав свою погибочку – тікав би не знати куди , порятівлі шукаючи (Хотк., II, 1966, 89).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. порятівля, р. порятівлі, д. порятівлі, з. порятівлю, о. порятівлею, м. порятівлі, к. порятівле

Більше записів