1. Властивість порядного, моральна чистота, чесність, доброчесність; сумлінність у виконанні своїх обов’язків, правил поведінки.
2. Відповідність загальноприйнятим нормам моралі та поведінки; пристойність.
порядність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Основні чесноти, які сповідує і намагається виховати в дочки, — чесність, порядність, готовність прийти на допомогу, абсолютний примат духовного над матеріальним, відсутність побутової ксенофобії — національної чи соціальної. Ні тіні пристосуванства, використання переваг імени, прагнення вибитися в начальство, добитися якоїсь матеріальної вигоди.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |