порядкування

1. Дія за значенням дієслова «порядкувати»; наведення в порядок, упорядкування, організація чого-небудь за певною системою.

2. (У математиці, інформатиці) Встановлення певного порядку серед елементів множини за конкретним правилом або критерієм; сортування.

3. (У логіці та філософії) Процес або результат впорядкування понять, категорій, явищ у послідовну, логічну систему.

Приклади вживання

Приклад 1:
Рєд — уряд, провід; також: рядок («спишу, як у книжці, такими синіми рєдами»); порядок («тепер межи людьми нема рєду»); порядкування («ти мені не давай рєд у мої хаті»). Рзати — іржати.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |