Словник Української Мови
Буква
1. Те саме, що поручень — горизонтальна або похила конструкція (звичайно у вигляді бруска, планки, трубки), за яку тримаються рукою для опори або запобігання падінню, що встановлюється вздовж сходів, на балконах, мостах тощо.
2. Верхній край, зріз борту судна, що проходить уздовж його довжини.
Приклад 1:
Ймився за поруччя і не давався, як той, що топиться, та хвилям не дається. Дивився на чорний, довгий фортеп’ян.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Її кидає від поруччя до поруччя. Насередині вона завмирає і дивиться униз на воду.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
Зiйшла на його, перехилилась через поруччя. Дивилась вниз.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”