1. (розм.) Зайняти, загородити собою прохід або вільний простір, розташувавшись поперек чогось; стати перешкодою для руху.
2. (перен.) Стати на заваді, перешкодити комусь у здійсненні задуму, нав’язати свою волю або думку.
поперегачуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |