Значення
-
У народній творчості та казках — ласкаве або жартівливе ім’я для дівчини або жінки, яка часто перебуває біля попелу, вогнища, або є зацвірілою, забрудненою попелом; персонаж, аналогічний Попелюшці.
-
Рідкісна назва рослини з родини айстрових, яка має сірувато-біле, наче попелом припале, опушення; зазвичай має на увазі вид *Tussilago farfara* — підбіл звичайний, або мати-й-мачуха.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. попелюхи, р. попелюхи, д. попелюсі, з. попелюху, о. попелюхою, м. попелюсі, к. попелюхо
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘попелюха’ позначає птаха — чубатого жайворонка (Galerida cristata). Воно походить від слова ‘попіл’, оскільки птах має бурувато-сіре забарвлення, схоже на колір попелу. Це слово є частиною родини слів, пов’язаних з попелом, і має відповідники в інших слов’янських мовах, наприклад, чеське ‘popelka’ чи болгарське ‘попеляшка’. Також існує казковий персонаж Попелюшка, назва якого походить від того ж кореня.