Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Піддати дії пари, обробити парою; пропарити.
2. (перен., розм.) Піддати когось інтенсивному впливу, сильному тиску або критиці; “прожарити”.
3. (перен., жарг.) Провести час у сауні, лазні або парильні.
4. (перен., мол., жарг.) Покурювати, зокрема електронну сигарету або вейп.
Приклад 1:
Ось деревій, — ви ж гладишки попарити хотіли? — Він добрий, любонько, до молока.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Ось деревiй, – ви ж гладишки попарити хотiли? – Вiн добрий, любонько, до молока. К и л и н а Та в мене молока вже нiде й дiти! Коб ярмарок хутчiй – куплю начиння. Корова в мене турського заводу, – ще мiй небiжчик десь придбав, – молочна, i господи яка!
— Українка Леся, “Лісова пісня”