Приклад 1:
Ручицькому було чогось ніяково, він відчував, що чинить щось погане, і марно силувався піддати собі духу. Здається, якбищо тоді Гнат захотів був показати себе таким, як старший брат, та вступився за своє право, та твердо сказав, що не дасть свого писання, то тато не дуже був би й наполягав на нього.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Так, внутрішня логіка алгебри дозволяла виводити формули, з яких випливало, припустімо, що мусить існувати якесь іще невідоме нам явище, інакше довелося би піддати сумніву весь тисячолітній математичний досвід. Такою, для прикладу, була й славнозвісна Ейнштайнова Е=mc2.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
Не вдаючись до подробиць, відмітимо притаманну йоФ му активність покупців, що вимагали захистити їх від непоФ рядності виробників, відкритого доступу до інформації, що має відношення до виготовлення товарів; розповсюдження знань, що необхідні для прийняття вірних рішень щодо засобів та наслідків вживання тих чи інших виробів; 2) різким загостренням проблеми захисту оточуючого сеФ редовища та вичерпанням традиційних джерел корисних коФ палин, що примусило піддати сумніву безумовну орієнтацію класичного маркетингу на індивідуальні потреби людей та зниження фірмами власних витрат шляхом економії, в тому числі за рахунок екологічної безпеки [4,с.13] Пiд впливом перерахованих обставин відбулося формуФ вання концепції соцiальноФетичного або соціальноорієнтоваФ ного маркетингу, яка стверджує, що завданням будьФякої орФ ганізації є з’ясування потреб, інтересів цільових ринків та заФ безпечення бажаного задоволення більш ефективними та більш продуктивними (ніж у конкурентів) засобами з одночаФ 268 ÑÓ×ÀÑͲ ÊÎÍÖÅÏÖ²¯ ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓсним збереженням або зміцненням споживачів та суспільства взагалі [5,с.66]. Концепція соцiальноКетичного маркетингу – передбачає, що завданням фірми є задоволення виявлених потреб цільоФ вих ринків більш ефективними, ніж у конкурентів, засобами, але при цьому повинні враховуватись інтереси суспільства в цілому.
— Котляревський Іван, “Енеїда”