1. (розм.) Обвести оком, оглянути, оглядіти щось або когось, часто з цікавістю, увагою або критичним ставленням.
2. (перен., розм.) Проявити обачність, стати обережнішим, набути життєвого досвіду після певних подій чи невдач.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Обвести оком, оглянути, оглядіти щось або когось, часто з цікавістю, увагою або критичним ставленням.
2. (перен., розм.) Проявити обачність, стати обережнішим, набути життєвого досвіду після певних подій чи невдач.
Відсутні