пообточуваний
[poobtot͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Якість обробленої поверхні, що має ознаки обточування на токарному верстаті, зокрема характерні сліди різання, борозенки або мікронерівності.
-
Про матеріал або деталь, яку можна обробити на токарному верстаті, що піддається обточуванню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пообточуваний, р. пообточуваного, д. пообточуваному, з. пообточуваного, о. пообточуваним, м. пообточуванім