1. Такий, що піддався обтісуванню; частково або повністю обтесаний (про камінь, дерево тощо).
2. Переносно: той, хто набув певної вивіреності, гладкості в поведінці або ввічливості в спілкуванні; обшліфований.
пообтісуваний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |