Прикметник, утворений від дієслова “пообгороджувати“, що означає: такий, який обнесли огорожею, парканом чи іншим видом огородження; обгороджений з усіх боків або навколо.
пообгороджений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови