покуріти

1. Деякий час курити (тютюн, цигарку, люльку тощо), зазвичай недовго або в невеликій кількості.

2. Перен., розм. Піддати когось, щось дії вогню, полум’я або дуже високої температури, обпалити; тліти, горіти (не сильно).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |