покуняти

[pokunjɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (розм.) Трохи поспати, дрімати, перебувати у стані легкого сну; кимкати.

  2. (перен., розм.) Бути неуважним, незосередженим, мляво або апатично сприймати навколишнє; виявляти байдужість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я покуняю, ти покуняєш, він покуняє, ми покуняємо, ви покуняєте, вони покуняють

Більше записів