Значення
-
Власна назва, що позначає унікальну якість або стан, за якого події, враження, почуття або образи зберігаються в пам’яті назавжди, не стираючись з часом; здатність бути незабутнім.
-
У філософській та психологічній термінології — концепт, що виражає абсолютну стійкість спогаду, зворушливості або значущості певного явища для індивіда чи колективу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незабутність, р. незабутності, д. незабутності, з. незабутність, о. незабутністю, м. незабутності, к. незабутносте