незабутність

Власна назва, що позначає унікальну якість або стан, за якого події, враження, почуття або образи зберігаються в пам’яті назавжди, не стираючись з часом; здатність бути незабутнім.

У філософській та психологічній термінології — концепт, що виражає абсолютну стійкість спогаду, зворушливості або значущості певного явища для індивіда чи колективу.

Приклади вживання слова

незабутність

Приклад 1:
Це незабутність. Забуття греки називають ліфа, незабутність – аліфія; аліфія ж є істина.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”