покулачитися

[pokulɑt͡ʃɪtɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (іст.) Під час примусової колективізації в СРСР (кінець 1920-х — початок 1930-х років) — бути визнаним куркулем (заможним селянином) з подальшою конфіскацією майна, виселенням або репресіями.

  2. (перен., розм.) Зазнати несправедливого обвинувачення, суворого покарання або позбавлення майна, статусу через ворожість, донос або свавілля влади.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я покулачуся, ти покулачишся, він покулачиться, ми покулачимося, ви покулачитеся, вони покулачаться

Більше записів