покукнути

[pokuknutɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Видати короткий, різкий звук, схожий на «ку-ку», характерний для зозулі або інших птахів; прокукати.

  2. (переносно, розмовне) Промовити щось, натякнути на щось, зазвичай стисло та неявно, але так, щоб було зрозуміло; висловити думку або побажання у непрямій формі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покукнути, р. покукнутів, д. покукнутам, з. покукнути, о. покукнутами, м. покукнутах, к. покукнути

Більше записів