Значення
-
(юрид.) Дійсна або уявна шкода, заподіяна особі, її правам, майну або доброму імені, що є підставою для виникнення права на відшкодування (компенсацію).
-
(заст., рідк.) Стан ураженого, скривдженого; сама образа, кривда.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. покривдження, р. покривдження, д. покривдженню, з. покривдження, о. покривдженням, м. покривдженні, к. покривдження