1. (юрид.) Дійсна або уявна шкода, заподіяна особі, її правам, майну або доброму імені, що є підставою для виникнення права на відшкодування (компенсацію).
2. (заст., рідк.) Стан ураженого, скривдженого; сама образа, кривда.
покривдження
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |