Словник Української Мови
Буква
1. Те, чим покривають щось для захисту, ізоляції або прикраси; верхній шар, оболонка.
2. У ботаніці — сукупність покривних тканин рослин (епідерміс, перидерма, корка).
3. У геології — товща гірських порід, що перекриває (покриває) певні геологічні утворення (наприклад, кришталевий фундамент).
4. У будівництві — верхня частина будівлі або споруди, що захищає її від атмосферних впливів; дах, перекриття.
5. У зоології — тіло покрив тварин (шкіра, луска, панцир, хутро, пір’я тощо).
Приклад 1:
— Мавропуле покрив усе навколо новим валом гомеричного колихання, аж золото на ньому забряжчало.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Оце покривало й морок стіни відводить читачів від Біблії, позбавляючи нас смаку, щоб ми не чули Бога, який говорить до нас крізь бурю й хмару, і не можемо сказати: “Пройду до місця поселення дивного навіть до дому божого… ввійду до жертовника божого…” Крім інших, сам Соломон для побудови стіни цієї скільки наносив матеріалів: це була річ корисна, яку прийняв цар Соломон на спорудження храму господнього, і дому царевому, і стіні єрусалимській, і все всередині Давира покрив золотом (3 кн. Царств, гл.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Мою стару голову таким соромом, такою ганьбою покрив!.. I нi слова бiльше.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”