покрученість

1. Властивість за значенням прикметникапокручений“; стан, коли щось є викривленим, перекрученим або має вигнуті, звивисті форми.

2. Переносно: складність, заплутаність, нестандартність (про думки, ідеї, сюжетні лінії тощо).

3. Рідко вживана назва для кривизни, викривленості поверхні або об’єкта.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |