Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Той, що прийняв таїнство хрещення через обряд окроплення святою водою замість повного занурення у воду.
2. (переносно, розм.) Той, хто формально, поверхнево прийняв якусь ідею, вірування або приєднався до якоїсь спільноти, без глибокого розуміння чи щирої відданості.
Приклад 1:
І.Калинець.Пробуджена муза ~40 ÊÎËÈÑÊÎÂÀ Спить моєї доні рожевий возик, засотаний смарагдовим царством кропу, забризканий зернами сонячної бронзи і кропилом дощу покроплений. Заплутані колеса в куделях бадилля, в променях пралісу гички цибулі.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”