Значення
-
Історичний термін, що означає процес законодавчого та фактичного закріпачення селян, перетворення вільних землеробів на кріпаків, прикріплення їх до землі та особистої залежності від феодала-землевласника.
-
У переносному значенні — позбавлення свободи, незалежності, прав; поневолення, підпорядкування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. покріпачення, р. покріпачення, д. покріпаченню, з. покріпачення, о. покріпаченням, м. покріпаченні, к. покріпачення